Карта сайта

Это автоматически сохраненная страница от 18.04.2013. Оригинал был здесь: http://2ch.hk/b/res/46674775.html
Сайт a2ch.ru не связан с авторами и содержимым страницы
жалоба / abuse: admin@a2ch.ru

Чтв 18 Апр 2013 10:57:24
Пиздолизы идут мимо
Я бы хотела потрахаться с симпатичными мальчиками, а не встречаться с любимым-терпилой, которому моя внешность будет не оче, но типо балдеть от внутреннего мира будет.


Чтв 18 Апр 2013 10:58:36
>>46674775
а) Тян не нужны
б) Без пруфов ты толстый и зелёный

Чтв 18 Апр 2013 10:58:56
Ну давай потрахаемся. Только 1 раз. Пиши асечку@сверкай писечкой

Чтв 18 Апр 2013 10:59:22
>>46674775
Пруф, уёбок, что ты - шлюха.

Чтв 18 Апр 2013 10:59:41
>>46674812
а) Если не нужны, хули об этом 100 тредов создаются и 1000 паст пишется? Не нужны - и хуй с вами.
б) У тян на улице тоже их спрашиваешь?

Чтв 18 Апр 2013 11:00:20
>>46674810
у меня тоже лестница на 2й этаж
exif все дела

Чтв 18 Апр 2013 11:00:24
>>46674843
Под шконку, спермотоксикозное хуйло.

Чтв 18 Апр 2013 11:01:43
>>46674858
Ты поехавшийая? По тян на улице видно, что они тян, а на джваче как это можно определить, если не по сиськам/пизде с супом? Уёбывай, зелень

Чтв 18 Апр 2013 11:01:46
>>46674775
>Я бы хотела потрахаться с симпатичными мальчиками, а не встречаться с любимым-терпилой, которому моя внешность будет не оче, но типо балдеть от внутреннего мира будет.

И напишу я это на анонимном форуме с картинками.
У меня создается впечатление что ты алогичная и глуповатая хуйня хорошая женщина

Чтв 18 Апр 2013 11:01:48
>>46674775

Я не пойму логики ОП-поста. Если твоему куну не нравится твоя внешность, то значит он сам не симпатичный? А вот если найдется кун, который оценит твой "внутренний мир", то он симпатичный, так?

Чтв 18 Апр 2013 11:02:59
>>46674889
>Под шконку, спермотоксикозное хуйло.
>спермотоксикозное
Сказала шлюха, которая хочет потрахаться

Чтв 18 Апр 2013 11:03:16
>>46674775
Вообще нихуя не понял, про что в оппосте. А если любимый-терпила няшен и балдеет от твоего внутреннего мира?олсо на пике я, 15лвл

Чтв 18 Апр 2013 11:03:34
Здесь воняет зеленой фауной, причем низшей ее формацией.

Чтв 18 Апр 2013 11:04:09
>>46675002
Это флора

Чтв 18 Апр 2013 11:04:13
>>46675002

Добро пожаловать. Снова.

Чтв 18 Апр 2013 11:04:55
>>46675024
Тролли - флора? Совсем пизданулся?

Чтв 18 Апр 2013 11:05:18
>>46674985
Ну да. Самка же.

Чтв 18 Апр 2013 11:05:27
>>46674933
Симпатичный в плане внутреннего мира. И с этим значением всё правильно, няша.

Чтв 18 Апр 2013 11:06:09
>>46675047
Овощи
Огурцы
Школьник ебаный

Чтв 18 Апр 2013 11:06:59
>>46675084
Да ты же ньюфажина ёбаная

Чтв 18 Апр 2013 11:07:28
>>46675115
Хуй соси

Чтв 18 Апр 2013 11:08:32
>>46675139
НУЖНО БОЛЬШЕ СЕГИ

Чтв 18 Апр 2013 11:08:53
>>46675139
Лови

Чтв 18 Апр 2013 11:09:16
>>46674985
Понимаешь, я устала всем объяснять.

Страшная девушка прокачивает скиллы начитанности, эрудированности для того чтоб не чувствовать себя ущербной, и дело тут в кунах лишь частично. Поэтому, когда кун говорит, что ему нравится твой ОБВМ, но про внешность молчит, это не значит, что он ололовысокодуховный. Ведь говоря комплименты уму, он напоминает тян, зачем она его прокачивала, т.е. путем небольших логических вычислений идет намек на страшную внешность чувствуешь себя снова ущербной.

Поэтому нужен баланс. Должен нравиться и ОБВМ, и внешность, но тут, на бордах, любят корчить из себя тонких личностей, которым плевать на внешность, не понимая вышенаписанного.

Чтв 18 Апр 2013 11:09:46
>>46675179
Спасибо, у меня своя есть. Но если закончится - обязательно приду

Чтв 18 Апр 2013 11:10:51
>>46675224

Нефтюганск

Чтв 18 Апр 2013 11:10:57
>>46675224
Боюсь говорить.

Чтв 18 Апр 2013 11:11:32
>>46675195
>идет намек
Как же вы заебали. Намёки придумали вы, ёбаные тян. МЫ НИКОГДА НЕ ПОНИМАЕМ И ПОЧТИ НИКОГДА НЕ ИСПОЛЬЗУЕМ НАМЁКИ!! МЫ ПРЯМОЛИНЕЙНЫЕ!!!

Чтв 18 Апр 2013 11:11:35
>>46675195
Хватит пиздеть, пили сап либо уебывай.

Чтв 18 Апр 2013 11:11:41
>>46675272
На хуй иди

Чтв 18 Апр 2013 11:12:30
>>46675290
Ебаные животные, не могут в мышление, всё им как обезьянам прямо надо говорить. Вся суть хуеблядей.

Чтв 18 Апр 2013 11:12:56
>>46675299
Все, кто отписались без сажи - пиздолизы либо шлюхи

Чтв 18 Апр 2013 11:13:28
>>46675352
Что плохого в лисятах?

Чтв 18 Апр 2013 11:14:08
>>46675336
Да. И нам похуй. А хуеблдяь - твой отец-членодевка

Чтв 18 Апр 2013 11:14:18
>>46675261
Жаль, далеко от меня.

Чтв 18 Апр 2013 11:14:25
>>46675352
Согласен.

Чтв 18 Апр 2013 11:15:06
>>46675412
Обледигагилась

Чтв 18 Апр 2013 11:15:42
Сага шлюхе.
мимоальфач

Чтв 18 Апр 2013 11:15:43
>>46675415
Вот ты шлюха и попалась.

Чтв 18 Апр 2013 11:16:44
>>46675415
>Согласен.
То есть ты пиздолиз

Чтв 18 Апр 2013 11:16:51
>>46675411
Скажи ты свой, от тебя не убудет. И ты точно симпатичный?

Чтв 18 Апр 2013 11:17:13
>>46675195
Ну что тут сказать - попытайся найти того куна, которому нравится твоя внешность. А точнее жди когда он тебя найдет, лол, ты же тян блять.

Чтв 18 Апр 2013 11:18:24
>>46674775
Правильно делаешь, сис.

Чтв 18 Апр 2013 11:18:50
>>46675506
Разберитесь между собой как-нибудь.

Чтв 18 Апр 2013 11:18:54
>>46675527
Ага, в 4 стенах. Социальный миф, что тян найти проще куна. Поживи в моем теле и от таких хуевых легенд захочется дать в морду выдумщикам.

Чтв 18 Апр 2013 11:19:31
>>46674775
Все правильно. Иди и трахайся, зачем иначе жить. Но не в /б, тут только мамаш трахают

Чтв 18 Апр 2013 11:19:35
>>46675510
Из Удмуртии я, не Апполон, но тянки текут.

Чтв 18 Апр 2013 11:19:56
>>46675566
Спасибо,няша.

Чтв 18 Апр 2013 11:21:11
>>46675630
Забавная картинка.

Чтв 18 Апр 2013 11:21:31
>>46675614
Дай фото,пошликаю. Живу далеко.

Чтв 18 Апр 2013 11:23:48
Сагану на всякий случай толстяка.

Syntezator modularny
Skocz do: nawigacji, wyszukiwania
Modularny syntezator firmy Synthesizers.com

Syntezator modularny - syntezator zbudowany w formie systemu skтadajµcego siЙ z niezale,nych moduтЈw (blokЈw skтadowych), peтniµcych podstawowe funkcje generowania oraz przeksztaтcania sygnaтЈw (oscylatory, filtry, modulatory itp.). PoszczegЈlne moduтy posiadajµ wej cia sygnaтowe, wej cia sterujµce (pozwalajµce wpтywa· na parametry generowanego lub przeksztaтcanego sygnaтu), oraz wyj cia, gdzie wyprowadzany jest produkowany przez nie przebieg sygnaтu. Podstawowµ zasadµ syntezatora modularnego jest to, ,e moduтy mo,na тµczy· w dowolnej konfiguracji, poniewa, ka,dy sygnaт produkowany przez moduт mo,na potraktowa· zarЈwno jako sygnaт foniczny jak i warto · sterujµcµ pracµ kolejnego moduтu. DziЙki tej uniwersalno ci, syntezator modularny mo,na wykorzysta· do syntezy subtraktywnej, syntezy addytywnej, syntezy FM i wielu innych sposobЈw wytwarzania d*wiЙkЈw. Aby takie dowolne poтµczenia byтy mo,liwe, wszystkie moduтy muszµ dziaтa· wedтug okre lonego standardu sterowania. Najbardziej popularnym standardem jest sterowanie napiЙciowe wedтug ci le okre lonej skali (na przykтad: napiЙcie sterujµce w zakresie -5V..5V, przy czym zmianie napiЙcia o 1V towarzyszy zmiana czЙstotliwo ci oscylatora lub filtru o 1 oktawЙ).

Syntezatory modularne mogµ mie· posta· sprzЙtowµ - urzµdzenia analogowego, urzµdzenia cyfrowego, lub programu komputerowego (instrument wirtualny). W przypadku realizacji sprzЙtowej poтµczenia pomiЙdzy moduтami realizowane sµ za pomocµ specjalnych kabli albo pola komutacyjnego (krosownicy). W przypadku realizacji programowej na ekranie komputera wy wietlane sµ graficzne elementy symbolizujµce moduтy, ktЈre u,ytkownik тµczy posтugujµc siЙ myszkµ.
Klasyczne moduтy syntezatora analogowego

Istnieje bardzo du,a rozmaito · moduтЈw syntezatorowych peтniµcych rЈ,norodne funkcje generacji i przeksztaтcania sygnaтЈw. Do najwa,niejszych i najczЙ ciej spotykanych moduтЈw zaliczy· mo,na:

oscylator, na przykтad generator sterowany napiЙciem (VCO) - podstawowe *rЈdтo przebiegЈw okresowych, najczЙ ciej produkujµce elementarne ksztaтty fali
filtr, na przykтad filtr sterowany napiЙciem (VCF) - urzµdzenie pozwalajµce na zubo,enie widma sygnaтu lub nadanie mu okre lonej charakterystyki amplitudowej
wzmacniacz o zmiennym wzmocnieniu, na przykтad wzmacniacz sterowany napiЙciem (VCA) - urzµdzenie pozwalajµce sterowa· zmiennµ amplitudµ sygnaтu
generator obwiedni, na przykтad generator ADSR - urzµdzenie produkujµce przebieg jednorazowy sтu,µcy do sterowania zmianµ parametrЈw d*wiЙku w czasie (np. zmianµ gтo no ci)
generator przebiegЈw wolnozmiennych (LFO) - urzµdzenie produkujµce przebiegi okresowe o bardzo maтej czЙstotliwo ci, sтu,µce gтЈwnie do modulowania parametrЈw sygnaтu w celu uzyskania efektЈw takich, jak vibrato czy tremolo
modulator, na przykтad modulator koтowy, lub modulator zrЈwnowa,ony - urzµdzenie sтu,µce do modyfikacji jednego sygnaтu innym sygnaтem (na przykтad - mno,enia)
generator szumu - urzµdzenie produkujµce przebieg szumowy, na przykтad szum biaтy albo szum rЈ,owy

Historia
Syntezator ARP 2600

Systemy modularne byтy pierwszymi powszechnie dostЙpnymi syntezatorami. Do ich zalet nale,aтy du,e mo,liwo ci kreacji d*wiЙku, natomiast wadami byтy wysoka cena oraz spore wymiary i stosunkowo du,a awaryjno ·. Przykтadem jest seria syntezatorЈw modularnych Mooga, zapoczµtkowana w 1967. W latach 70. firma ARP produkowaтa syntezatory ARP 2500 oraz ARP 2600. W 1978 firma Korg zaprezentowaтa semi-modularny model MS-20. Jego mo,liwo ci brzmieniowe nie byтy tak du,e jak klasycznych systemЈw modularnych, jednak instrument ten byт w peтni przeno ny.
Przykтad programowego syntezatora modularnego

Dzisiejsze syntezatory modularne w wiЙkszo ci przypadkЈw sµ cyfrowymi emulacjami (miЙdzy innymi Arturia, ktЈra ma w swoim dorobku emulacje klasycznych syntezatorЈw), jednak istniejµ firmy produkujµce sprzЙtowe, analogowe modele. Przykтadem takiej firmy jest Doepfer.

Чтв 18 Апр 2013 11:23:58
>>46675698
Не надо(
Вообще, не хотелось бы заполнять тред картинками, как-никак, тут серьезные разговоры.

Чтв 18 Апр 2013 11:24:22
>>46675677
Ага, разбежалась, удачи в поиске няшных кунов, и всё же какой город?

Чтв 18 Апр 2013 11:25:06
¶сторiя

Концепцiя генерування низьких частот вперше втiлена в модульному синтезi в 1960-х роках. Невдовзi LFO з'явилися не тiльки в бiльшостi синтезаторiв, але й були включенi в рiзнi електроннi iнструменти, зокрема семплери, а також у програмнi синтезатори.
Огляд

У технологiях синтезу звуку часто розрiзняють первинний i вторинний електрогенератори. Первинний генератор створюэ звуковий сигнал. LFO використовуэться як вторинний електрогенератор, що оперуэ на низьких частотах (звiдси й назва), на межi слухового сприйняття (близько 20 Гц) або нижче. Цей сигнал модулюэ звуковий сигнал, генерований первинним генератором, змiнюючи його, i не генеруючи при цьому iншого звукового сигналу. Як i стандартнi генератори, низькочастотний може генерувати перiодичнi сигнали синусоiдальноi (англ. sine wave), зубчатоi (англ. sawtooth wave), трикутноi (англ. triangle wave) або (англ. square wave). Також LFO може включати низку типiв форм хвилi, включаючи таблично-хвильовий синтез (англ. wavetable), випрямленi хвилi та шумовi сигнали.

Використання низкьочастотного генератору ускладнюэ звук, дозволяючи досягнути безлiчi звукових ефектiв, специфiка яких залежить вiд типу модуляцii, спiввiдношення первинного та модулюючого сигналiв i т.д.
Використання

Низкьочастотний генератор може контролювати, наприклад, частоту, фазу, стереопанораму, амплiтуду первинного звукового сигналу, а також параметри фiльтрацii первинного звукового сигналу. При модулюваннi частоти звуку (звуковисотностi) створюэться ефект частотного вiбрато, при модулюваннi амплiтуди (гучностi) - ефект тремоло. На бiльшостi синтезаторiв i звукових модулей, LFO включаэ декiлька контролюэмих параметрiв, що включають кiлька варiантiв форм хвилi (waveform), параметр частоти модуляцii, маршрутизацiю (як описано вище), опцiю синхронiзацii, та величини ефекту.

Музиканти-електронники використовують LFO для рiзних цiлей. Можна додати ефекти вiбрато або тремоло у звучання мелодii. Дуже низька частота генератора дозволяэ модулювати частоту зрiзу фiльтра, що створюэ ефект поступового наближення або вияскравлення звуку. Вiдносно висока частота генератора може бути використана для створення химерних, дзюркочущих ефектiв.

Чтв 18 Апр 2013 11:25:09
>>46675761
Хороший пак. Еще будут?

Чтв 18 Апр 2013 11:25:54
Фiльтра±цiя зву±ку процес обробки електричного звукового сигналу частотновиборними пристроями з метою змiни спектрального складу звукового сигналу.

Задачею фiльтрацii може бути:

Амплiтудно-частотна корекцiя сигналу (пiдсилення або послаблення складових спектру звуку).
Заглушування спектру сигналу або шумiв у певнiй смузi частот.

При фiзичнiй реалiзацii фiльтрiв iх виготовляють на основi коливальних ланок, що складаються з котушок iндуктивностi та конденсаторiв, або на основi iхнiх аналогiв.

Основою фiльтрiв, реалiзованих програмним шляхом э спектральний аналiз. Спектральний аналiз здiйснюэться, як правило, за допомогою спецiального алгоритму швидких перетворень Фур'э. Фiльтрацiя зводиться до перемноження спектральних коефiцiентiв на вiдповiднi значення передавальноi функцii фiльтра.
Види фiльтрiв

Фiльтри характеризуються за допомогою амплiтудно-частотноi характеристики (АХЧ). Ця характеристика представляэ собою графiк залежностi коефiцiента передачi (амплiтуди) K(f) вiд частоти f. В залежностi вiд розташування смуги пропускання та смуги загородження на осi частот, вiдрiзняють фiльтри:

нижнiх частот,ФНЧ(low pass)
Image040.jpg
верхнiх частот ФВЧ(high pass)
смуговi (band pass)
режекторнi (band stop)

Основними характеристиками фiльтру э:

частота зрiзу (cut off)
крутизна зрiзу (slope)
ширина смуги пропускання/загородження (bandwidth)

Низькочастотний фiльтр пропускаэ через себе низькi частоти та редукуэ всi частоти, що розташованi вище частоти зрiзу фiльтру. Високочастотний фiльтр пропускаэ через себе верхнi частоти та редукуэ частоти, що розташованi нижче частоти зрiзу фiльтру. Смуговий фiльтр пропускаэ певну смугу частот, та заглушаэ частоти, що розташованi поза смугою. Режекторний фiльтр навпаки, заглушаэ частотну смугу, пропускаючи частоти, що розташованi поза нею. Частотою зрiза фiльтра в цих випадках називаэться центральна частота смуги.

Оскiльки реалiзацiя [iдеальногоk фiльтру, з рiзким переходом вiд смуги пропускання до смуги загородження э неможливою, реальний графiк залежностi вихiдноi напруги вiд частоти представляэ собою криву лiнiю (див. зображення).

У сучаснiй аудiотехнiцi, в тому числi програмних аудiоредакторах використовують системи фiльтрiв, зокрема еквалайзери, кросовери та iн.
Лiтература

Петелин Р., Петелин Ю. Музыкальный компьютер. Секреты мастерства.
Белунцов В. Новейший самоучитель работы на компьютере для музыкантов.
Дослiдження активних фiльтрiв.
websound - музичний комп'ютерний журнал (рос.)
авторський сайт Р. та Ю. Пэтэлiних. (рос.)
Преобразование звука и спецэффекты. (рос.)

Чтв 18 Апр 2013 11:26:08
>>46675803
Владивосток.

Чтв 18 Апр 2013 11:26:13
Фоточку давай свою. А потом посмотрим, можно ли тебе вообще рассчитывать на красавца.

Чтв 18 Апр 2013 11:26:27
Csound es un lenguaje de programaciЈn de computadores orientado a crear, editar, analizar y componer mЄsica y sonido. Recibe ese nombre porque su compilador est‘ programado en lenguaje C. Est‘ estructurado en forma de instrumentos en un fichero de orquesta, especificados mediante operadores de sќntesis y procesamiento del sonido. Estos instrumentos son activados y controlados desde un fichero de partitura. Para realizar su funciЈn, ambos ficheros (orquesta y partitura) son procesados por el compilador de Csound, obteniendo un sonido como resultado de las instrucciones programadas.

Funciona correctamente en m‘quinas pequeЎas y lentas, aunque si se ejecuta en equipos m‘s potentes, es posible utilizarlo en tiempo real, crear interfaces gr‘ficas de usuario, y conectarlo a otros sistemas vќa drivers, MIDI o red.

Csound es un software libre basado en cЈdigo abierto, con licencia LGPL, totalmente modular y ampliable por el usuario. Csound est‘ relacionado con el lenguaje para audio estructurado de MPEG-4, SAOL.
}ndice

1 Historia
2 Funcionamiento del Csound
3 Ejemplo
4 Enlaces

Historia

El programa Csound tiene su origen en la d™cada de los aЎos 1970. Si bien Csound no existќa como tal, Max Matthews recopilЈ algoritmos de generaciЈn de sonido y creЈ el lenguaje Music (m‘s tarde Music1, Music2, Music3 y Music4). Las rutinas de Csound derivan de estos programas. durante 1964 y 1965, Godfrey Winham y Hubert Howe expandieron el Music4 en un nuevo programa llamado Music4B.

Con el avance de los computadores, las antiguas m‘quinas se quedaban obsoletas y habќa que desarrollar nuevas versiones. Por ejemplo Music4 y Music4B no se adaptan f‘cilmente a los nuevos computadores. Music4B se tradujo completamente al lenguaje Fortran para favorecer su transportabilidad a otros sistemas de computaciЈn. Howe escribiЈ el nuevo programa Music4BF y posteriormente Howe y Winham lo alteraron y expandieron.

Despu™s de algЄn tiempo Barry Vercoe desarrollЈ un sistema para el IBM System/360, este es el Music11. Es el primer programa de este tipo desarrollado para microcomputadores. Music11 es el antecesor directo de Csound, basado en el cual fue desarrollado por Barry Vercoe del MIT. Csound incrementa la flexibilidad de sus predecesores y puede adem‘s funcionar en cualquier sistema operativo que disponga de un compilador de C. Por ejemplo funciona tanto en MAC OS X, DOS/os, MS-Windows y Unix/Linux.

El Csound se hizo con la ayuda combinada de varios compositores interesados por la mЄsica y la inform‘tica. Son particularmente importantes las contribuciones de Richard Boulanger del Berklee College of Music (de Boston) y Barry Vercoe, graduado en el MIT, asќ como Dan Ellis y Bill Gardiner. Actualmente dispone de m‘s de 1200 operadores, y siguen public‘ndose nuevas versiones de forma casi constante, con ampliaciones y mejoras de algoritmos.
Funcionamiento del Csound

El funcionamiento del Csound (asќ como el de los programas Music1, Music2, etc.) es trabajar con dos clases de objetos relevantes en la composiciЈn.

Por un lado se debe crear la [orquestak (en ingl™s orchestra), que se compone de los instrumentos que se utilizar‘n en la composiciЈn.

En Csound hay que crear los instrumentos, es decir, realizar una descripciЈn completa de cЈmo son y cЈmo funcionan (cЈmo suenan): esto puede ir desde un oscilador que genere un tono puro (sinusoide) de un frecuencia determinada (de sonido similar a un diapasЈn real) a un instrumento complejo cuyo timbre varќa estadќsticamente.

Por otro lado est‘ la partitura (en ingl™s score), que es el segundo objeto relevante. Esta no es m‘s que una tabla o gr‘fica donde se especifica el orden de actuaciЈn de los instrumentos a lo largo del tiempo. Por ejemplo, el clarinete toca tal cosa mientras el timbal reverbera en una sala de tales caracterќsticas. Con Csound, el control sobre el sonido digital es absoluto (si se encuentra el programa adecuado).

Desde la versiЈn 5.0, se da un cambio significativo en cЈdigo de Csound. Aparecen caracterќsticas como: mejora de la gestiЈn de "tiempo real", APIs para otros lenguajes de programaciЈn como Python o Lisp, Interfaces gr‘ficas definidas por el usuario, protocolos de hosting a VST y LADSPA, protocolo OSC, opcodes definidas por el usuario y un gran nЄmero de nuevos opcodes de orquesta. Adem‘s en la versiЈn para linux, se acopla perfectamente con jack.
Ejemplo

Tal vez uno de los programas m‘s sencillos que pueden escribirse en Csound, es la generaciЈn de un tono sinusoidal. Aunque Csound dispone ya de un formato de entrada de cЈdigo compacta, mediante el formato csd que aЄna instrumentos y control en un fichero Єnico, la forma cl‘sica de programar en Csound es a mediante dos archivos de texto. Uno que defina la orquesta (orc) y otro que describa la partitura (sco).

El programa que define la [orquestak (en este caso de un sЈlo instrumento, identificado como el nЄmero 1), podrќa ser asќ (lo que sigue a un car‘cter ";" es un comentario y, por tanto, no se ejecuta):

instr 1 ; instrumento 1
iamplitud = 10000 ; amplitud constante = 10000
ifrecuencia = p4 ; frecuencia controlada desde la partitura (par‘metro 4)
itabla = 101 ; nЄmero de tabla constante = 101
a1 oscil iamplitud, ifrecuencia, itabla
out a1
endin ; final de instrumento 1

Por otra parte, hace falta una partitura que active y controle la actuaciЈn del instrumento 1 creado en el archivo de orquesta. Allќ se dejaba sin dar valor concreto a la frecuencia, controlada con la variable 'p4' (par‘metro 4). Ahora, en la llamada a la ejecuciЈn del instrumento, el par‘metro nj 4, dar‘ precisamente el valor de frecuencia que se elija.

f 101 0 4096 10 1 ; tabla que contiene un ciclo de onda sinuosidal
;instr inicio duraciЈn frecuencia
; p1 p2 p3 p4
i 1 0 4 440
i 1 + 2 880
i 1 + 1 1760
e ; fin de la partitura

Dependiendo de la configuraciЈn con la que se ejecute Csound, este programa puede crear un archivo sonoro en el disco del computador o enviarse a su tarjeta de sonido para ser escuchado.
Enlaces

csounds.com (sitio del proyecto CSound).
csounds.com/toots (tutorial de Richard Boulanger).
CSounds.com/CSoundAV (proyecto CsoundAV, una versiЈn audio-video para Windows).
csounds.com/stevenyi//blue (Blue: interfaz gr‘fica multipista para Csound).
geocities.com/mantaraya36 (tutorial audio/video para CsoundAV).
lpi.tel.uva.es (FenЈmenos acЄsticos a trav™s de Csound)
AsociaciЈn Asturiana de ElectroacЄstica
Csound blog con contenido concreto(Blog de Csound)

Чтв 18 Апр 2013 11:26:59
Csound d™signe un langage de programmation pour la cr™ation sonore, ainsi que son compilateur sonore. Le nom Csound provient du langage C, avec lequel il fut ™crit au MIT par Barry Vercoe. Ce langage est inspir™ de MUSIC, une s™rie de programmes plus anciens d™velopp™s par Max Mathews. C'est un logiciel libre disponible sous la licence LGPL. Son d™veloppement s'est poursuivi durant les ann™es 1990 et 2000 sous la conduite de John Fitch ђ l'universit™ de Bath, donnant ainsi naissance ђ la version Csound 5 en f™vrier 2005. Beaucoup de d™veloppeurs ont contribu™ ђ ce projet, notamment Istvan Varga, Gabriel Maldonado (qui a d™velopp™ une variante CsoundAV), Robin Whittle, Richard Karpen, Michael Gogins, Matt Ingalls, Steven Yi et Victor Lazzarini.

Dans son utilisation la plus simple, le programmeur r™dige deux fichiers texte selon un mod
← К списку тредов